Підписатися на RSS

Віртуальна бібліотека

Оформлення паспорта громадянина України вперше

25.04.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.
Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку,на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, – на кожні 10 років.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

/Files/images/рИСУНОК 1.png

Роз’яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться доМарганецькогобюро правової допомоги,який знаходиться за адресою: м. Марганець, вул. О.Кошового, 4.

Доступні ліки: 1 квітня вступили нові правила

25.04.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg
УВАГА!

З1квітня 2019р. лікарські засоби за програмою «Доступні ліки» будуть відпускатися виключно за електронними рецептами.Це дозволить усунути географічні обмеження для споживачів, адже за електронним рецептом можна буде отримати препарат у будь-якій аптеці, яка бере участь у програмі, незалежно від регіону її розташування і місця, де був виписаний рецепт.

Раніше пацієнт мав отримати паперовий рецепт від лікаря і піти в аптеку з наліпкою “Доступні ліки” в тому ж районі,де виписали рецепт. Тепер можна буде отримати ліки тільки за електронним рецептом у будь-якій аптеці в Україні, яка має договір з НСЗУ.Отримати електронний рецепт пацієнти можуть тільки у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким у пацієнта підписано декларацію.

/Files/images/Рисунок 2.png

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись доНікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги,за адресою:м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103,Марганецького бюро правової допомогиза адресою: м. Марганець, вул. О Кошового, 4, тел. 05665 5-10-06.

Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

25.04.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

- отримала поранення, контузію, каліцтво;

- зазнала фізичного, сексуального насильства;

- була викрадені або незаконно вивезені за межі України;

- залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

- незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

- зазнала психологічного насильства.

Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву:

за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи,

за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція,

за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи для отримання статусу.

Якщо дитина залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (знайомими-сусідами)-документи для прийняття рішення такої дитини готуються службою у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Зверніть увагу. Заявник подає документи до служби у справах дітей, яка безпосередньо веде справу, проте рішення приймає орган опіки та піклування.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини.

/Files/images/dituiviyna-1024x677.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою м.Марганець, вул. О.Кошового, 4 тел. (05665) 5-10-06, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Тематична стаття:

«Кримінальна відповідальність неповнолітніх»

25.04.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Відповідно до ч. 1 статті 18 Кримінального кодексу України (далі ККУ) суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. А згідно статті 22 кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Також слід зазначити, що чинним ККУ передбачено особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Зокрема, неповнолітні звільняються від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру передбачені частиною другою статті 105 ККУ: застереження; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 ККУ, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. Тривалість заходів виховного характеру встановлюється судом, який їх призначає. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Отже, кримінальна відповідальність неповнолітніх має свої особливості в порівнянні із особами, які досягли вісімнадцятирічного віку, зокрема такі як можливість звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, для них встановлено більш короткі строки щодо давності притягнення до кримінальної відповідальності, виконання обвинувального вироку і погашення і зняття судимості, більш м'які умови для звільнення від кримінальної покарання, скорочено види покарань та обмежено строки і розмір встановлених покарань.

/Files/images/obyavit-nesovershennoletnim-shirokuyu-amnistiyu.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою: м. Марганець, вул. О.Кошового, 4

11.06.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Тематична стаття:
«Чи потрібно укладати шлюбний договір?»

Якщо момент одруження – урочиста і щаслива подія в житті родини, то розлучення супроводжується слізьми, нервами і цілим рядом проблем, одна з яких – поділ майна. В Європі шлюбні контракти є невід'ємною складовою при створенні нової сім'ї. Наше суспільство ставиться до них негативно, пов'язуючи з цим процесом недовіру і корисливість подружжя. Такі сумніви криються, найімовірніше, в нашому менталітеті. Безумовно, проблема і в низькому рівні поінформованості громадян. Часто один із подружжя залишається у програші. Чоловік і дружина не можуть досягнути згоди та розділити майно так, щоб це влаштовувало кожного і щоб вони залишилися задоволеними. Такі випадки трапляються, як правило, в сім'ях, де не потурбувались про своє майбутнє заздалегідь і не звернулись за консультацією до нотаріуса ще до укладання шлюбу або навіть під час перебування в шлюбі, коли постало питання щодо зміни майнового стану подружжя.

Завжди є доцільним звернутись до спеціаліста та розвіяти свої сумніви щодо необхідності укладання шлюбного договору, який повинен надати впевненість чоловіку і дружині в тому, що кожен із них після розлучення залишиться у вигідному майновому становищі та їхні діти отримають частку майна. Для того щоб чоловік і дружина при розлученні не погіршили ситуацію неприємним з'ясуванням відносин стосовно поділу майна, й існує шлюбний договір.

Шлюбний договір – це письмова угода чоловіка і жінки, що розділяє майно, обов'язки та права. Документ можна скласти перед реєстрацією або вже в наявній родині. У першому випадку він набере чинності з моменту створення сім'ї, у другому – після нотаріального посвідчення. Сторони у шлюбному договорі можуть визначати правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім'ї; правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу; порядок користування житлом. Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого у шлюбі, та визначити його як особисте майно одного з подружжя. І не тільки це. Щоб підписати шлюбний контакт, чоловік і жінка повинні продумати і скласти його умови, після чого в нотаріальній конторі узаконити документ. Нотаріус створює три примірники договору. Один залишається в організації, яка виступає третьою стороною для врегулювання відносин, також по примірнику отримують на руки чоловік і дружина. Однак існує одна досить важлива поправка. Віднімаючи у разі порушення шлюбного контракту яку-небудь частину майна у дружини чи чоловіка, можна забрати тільки те майно, яке не погіршить матеріальне становище іншої сторони. Законодавство України визначає головну умову шлюбного договору – збереження стабільного матеріального становища кожного з подружжя.

Укладати шлюбний договір чи ні – вирішуєте Ви. Але не забувайте, що він регулює суто майнові взаємини – як після розпаду сім'ї, так і в шлюбному союзі. І його оформлення – зовсім не перша сходинка до розлучення, а перший крок до сучасного рішення можливих майнових проблем між подружжям.

/Files/images/85ac4e608382a71cdd9049b299fa9e73.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4

11.06.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Тематична стаття:
«Праця людей із інвалідністю в Україні»

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує людям з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для них потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами. У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність згідно з діючим законодавством. Так, відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня. Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи або кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи. Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інвалідністю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт. Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

1. При прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін.

2. Інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк.

3. Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю.

4. При скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов'язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

/Files/images/1893428_4.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4

11.06.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Тематична стаття:
«Телефонне шахрайство: Що робити?»

На жаль, велика кількість людей сьогодні стають жертвами “телефонних” злочинців. Аферисти намагаються вивідати особисті дані, отримати доступ до банківських сервісів потенційних жертв або змусити їх віддати гроші добровільно. Жертвам дзвонять на мобільний телефон і розповідають історію про те, що їх близька людина потрапила в біду або вчинила злочин. За “оперативне” вирішення проблеми вимагають гроші. Ставка робиться на ефект несподіванки (здійснюється пізній/ранній дзвінок) і на психологічний тиск - гроші потрібно передати або перерахувати дуже швидко. У такій ситуації нерідко телефонуючий попереджує не класти слухавку і «веде» людину у розмові до того моменту, поки людина не передасть гроші кур’єру. Робиться це для того, щоб утримувати людину у стані стресу, не дати можливості оцінити ситуацію, а також зателефонувати родичу, щоб дізнатися, чи все з ним добре.

Якщо вам надійшов такий дзвінок, перш за все не панікуйте, не називайте особисті дані, уточнюйте інформацію, задавайте додаткові питання про те, що сталося. Постарайтеся відразу ж передзвонити близькій людині, про яку вам повідомили. Правоохоронці рекомендують, в разі, якщо вам надійшов такий дзвінок, не поспішайте відмовляти шахраям. Попросіть їх передзвонити, а самі повідомте в поліцію. Це допоможе правоохоронцям їх затримати.

Смішинг - це отримання доступу до конфіденційних даних користувача - логінів і паролів. Шахраї можуть це зробити за допомогою електронної розсилки від відомих брендів, банківських сервісів або за допомогою соцмереж. Наприклад, надсилають листи, які містять пряме посилання, перейшовши за цим посиланням людина потрапляє на підроблений сайт (зовні такий сайт виглядає майже ідентично справжньому). Мета шахраїв - змусити людину ввести на цьому сайті конфіденційні дані. У цьому разі її дані потрапляють до рук зловмисників. З такою ж метою - отримання доступу до конфіденційних даних користувача - використовуються SMS. Наприклад, людині можуть відправити SMS, схоже на повідомлення від банку або відомої компанії з проханням вказати персональні дані. Пам’ятайте, оператори банку не будуть вивідувати у вас PIN-, CVV-коди (три цифри на звороті картки), термін дії карти, а також логін і пароль доступу до онлайн-банкінгу.

Якщо вам дзвонять нібито співробітники банку і просять пройти ідентифікацію, підтвердити дані, наприклад, слово-пароль або персональні дані, припиняйте цю розмову. Якщо ж ви все-таки поговорили з шахраями і у вас виникли побоювання, що ви могли повідомити секретні дані - відразу телефонуйте в контактний центр банку і блокуйте карту.

Існує ще один варіант смішингу - це повідомлення про несподівані виграші. Наприклад, вам повідомляють, що ви виграли автомобіль, велику суму коштів чи сучасну техніку, хоча не брали участі в різних конкурсах, а просто стали щасливчиком. В SMS-повідомленні може бути посилання на підроблений сайт, на якому необхідно ввести свої конфіденційні дані нібито для отримання виграшу. Але навіть якщо такого посилання немає, а користувач повірив у виграш, з нього спробують будь-яким чином отримати гроші: наприклад, під приводом того, що згідно із законодавством виграш оподатковується, і суму податку необхідно перерахувати на вказаний рахунок, щоб його отримати.

Подібні повідомлення краще ігнорувати. Якщо все ж відповіли, не повідомляйте ніяких відомостей особистого характеру і не перераховуйте нікому гроші.

SMS від банку про заблоковану картку і вимогу передзвонити для її відновлення стане шоком для людей, які для оплати користуються карткою. Тому, є багато людей, що ведуться на цей спосіб шахрайства, передзвонюють, розповідають всі дані картки та ще й доплачують за нібито відновлення картки. Якщо ви отримали таку SMS, перевірте номер телефону, з якого вона надійшла, банки ніколи не надсилають SMS з звичайних номерів. Працівники банку ніколи не питатимуть у вас номер картки, код чи інші дані. Зателефонуйте в банк, повідомте про отриману SMS, уточніть інформацію щодо дії вашої нібито заблокованої картки.

SMS з невідомого номеру з проханням поповнити рахунок, частенько з підписом «син» чи «донька» або жалісними історіями в SMS, що людина в лікарні і треба терміново гроші на рахунок, щоб подзвонити, також є поширеним способом телефонного шахрайства. Невідомому номеру не поповнюйте рахунок, якщо підписано, що просить ваш друг чи близька людина, подзвоніть до цієї людини і перевірте, чи дійсно цій людині потрібно поповнити вказаний рахунок.

До людини спочатку приходить SMS, що її рахунок поповнили. Незабаром приходить SMS від людини, яка нібито помилково поповнила ваш рахунок і просить повернути кошти на інший номер, мотивуючи тим, що ці гроші вона, наприклад, намагалася перерахувати терміново своїй дитині, а помилилися і поповнила ваш рахунок. Зверніть увагу, що СМС від операторів приходить завжди з одного підписаного номеру (Kyivstar, Lifecell, Vodafone) і текст здебільшого транслітерацією, а не російською мовою, як у вхідних SMS. Оператор назад коштів не просить, це роблять з того ж номера, з якого прийшла нібито SMS, що вам поповнено рахунок.

Буває ситуація, коли загубили документи чи дуже потрібну річ, розмістили оголошення у інтернеті. Надходить дзвінок, що хтось їх знайшов, ви вже зраділи, але людина вимагає якусь суму коштів за повернення та домовляється про зустріч, наприклад, в супермаркеті. Коли ви вже у супермаркеті, по телефону вас просять підійти до банкомату і перерахувати гроші, а загублену річ зараз хтось принесе – за такою схемою працюють шахраї. Перевіряйте наявність знайденої речі, зверніться з проханням зробити фото речі і надіслати вам, звісно, що шахраї цього не зможуть зробити. Запитуйте про конкретні ознаки, які точно знатиме людина, в якої знаходиться ця річ. Перевіряйте номер телефону та сторінку користувача за допомогою пошукових систем.

/Files/images/Без названия.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4

05.08.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як отримати правову консультацію?

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» усі громадяни мають право на безоплатну первинну правову допомогу.

Первинна правова допомога включає в себе такі види правових послуг:

- надання правової інформації;

- надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

- складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

- надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Як і де таку допомогу отримати? В Україні створена система безоплатної правової допомоги, доступ до якої досить простий:

- для забезпечення оперативного реагування на повідомлення про затримання осіб, на звернення громадян про надання правової допомоги та на проблемні питання, які вони порушують, а також для надання роз’яснень законодавства у сфері безоплатної правової допомоги та надання правових консультацій цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги –0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні;

- звернутись на прийом до найближчого центру безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги;

- звернутись через портал державних послуг iGov.org.ua (звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги)https://igov.org.ua/service/353/general

- знайти готову консультацію в базі Wikilegalaid.gov.uаhttps://wiki.legalaid.gov.ua/
Задавайте свої питання. Будьте обізнаними, будете захищеними!

/Files/images/допомога_2.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

05.08.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями

На час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Саме тим громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінету Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним та фізичним особам – підприємцям, що провадять (або провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України, переліку, де проводилася антитерористична операція.

Кредитними зобов’язаннямиє зобов’язання, які виникають у зв’язку з наданням грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення.
Кредитні зобов’язання бувають 2 видів:

· грошовий кредит — це відносини щодо передачі грошей або речей, які їх заміняють, у власність боржника із зобов’язанням останнього повернути еквівалентну кількість грошей або речей;

· комерційний кредит — це відстрочка виконання зобов’язання за основним договором (купівля-продаж, підряд, надання юридичних послуг).

Внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) звільняється від усіх видів штрафних санкцій по кредитним зобов’язанням, що включають в себе 3 види санкцій:

Штраф:

· у твердій формі (фіксована сума);

· у процентному відношенні до суми всього зобов’язання або невиконаної частини зобов’язання;

· у кратному розмірі вартості того предмета, який захищається штрафом.

Неустойка— різновид штрафної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Пеня— як штрафна санкція застосовується в разі прострочення виконання грошових зобов’язань.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати ВПО пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. У разі виявлення неправомірних нарахувань необхідно звернутись до кредитора з письмовою вимогою про скасування неправомірних нарахувань.

/Files/images/ПЕНЯ.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

05.08.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як отримати учаснику бойових дій путівку на санаторно-курортне лікування?

Держава гарантує учасникам бойових дій право на безоплатне санаторно-курортне лікування. Для одержання путівки учасник бойових дійповинен перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання. Щоб стати на облік необхідно:-подати заяву;- медичну довідку лікувальної установи за формою №070/о;- копію посвідчення УБД або інваліда війни;- копію військового квитка (за наявності) та копію документа, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань в районах проведення АТО.

За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи заформою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.

Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.

Також чинним законодавством передбачено вільний вибір учасниками антитерористичної операції санаторно-курортного закладу відповідного профілю лікування. Тобто, учасники бойових дійсамостійно обираютьсанаторій для оздоровлення, після чого звертаються до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації, де перевіряється заклад на відповідність встановленим вимогам. Після цього укладається тристороння угода, яка передбачає безготівкове перерахування коштів санаторно-курортним закладам за надані послуги.

/Files/images/Санаторне лікування.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою м.Марганець, вул. О.Кошового, 4 тел. (05665) 5-10-06, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

13.09.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як укласти договір довічного утримання?

Договір довічного утримання – домовленість двох сторін, за якою одна сторона, тобто відчужувач передає у власність другій стороні набувачеві житловий будинок, квартиру або її частину, інше рухоме майно, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням або доглядом довічно. Учасниками договору довічного утримання (догляду) виступають відчужувач та набувач. Відчужувачем може бути будь-яка фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

При укладанні договору довічного утримання сторони повинні чітко визначити всі види матеріального забезпечення та догляду якими набувач має забезпечувати відчужувача, наприклад: надання житла, придбання продуктів харчування, одягу, побутових товарів, виплати грошових сум, медичне обслуговування та ін. Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду).У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати. Однак, деякі види утримання чи матеріального забезпечення не можна чітко визначити заздалегідь при укладенні договору. Тому за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна.

Відповідно до законодавства, набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

На майно, відчужуване за договором довічного утримання, у набувача виникає право власності. Але дане право власності обмежене, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

У випадку, коли набувач у силу певних обставин не в змозі надалі давати належне матеріальне забезпечення відчужувачу, зобов’язання у відповідності до договору можутьперейти до членів його сім’ї за згодою відчужувача. Якщо з членів сім’ї набувача ніхто не виявить бажання взяти на себе обо’язки набувача, то ці обов’язки можна передати іншій особі, але за згодою відчужувача та членів сім’ї набувача. Але відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду.

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається нікчемним. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації. Право власності на відчужувану нерухомість переходить до набувача тільки з моменту реєстрації договору.

/Files/images/1563344346_47580623_567250170368267_277860169025585152_n.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою м.Марганець, вул. О.Кошового, 4 тел. (05665) 5-10-06, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

13.09.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як оподатковується спадщина?

Перш за все треба зазначити, що майно, яке успадковується спадкоємцем, держава відносить до категорії доходів фізичних осіб. Тобто, отримання спадку підлягає під ознаки об’єкту оподаткування на доходи з фізичних осіб, та регулюється Податковим кодексом України. З цього випливає, що при успадкуванні майна спадкоємцям треба сплатити податок до бюджету України.

Відповідно до чинного законодавства існує три види ставок для податку на доходи фізичних осіб: нульова, 5 та 18 відсотків.

За ставкою 0 (нуль відсотків). Так, за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. До другого ступеня спорідненості відносяться: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Вартість власності (нерухомого майна, рухомого майна, страхових відшкодувань, готівки або коштів), що успадковується особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності (нерухомого майна, рухомого майна), що успадковуються дитиною з інвалідністю.

Грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

У такому випадку податкова декларація про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем реєстрації не подається.

За ставкою 5 відсотків. Оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, крім спадкоємців оподаткування спадщини яких підлягає за нульовою ставкою. Тобто, всі інші громадяни України які не входять в першу та другу чергу споріднення.

За ставкою 18 відсотків. Для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

/Files/images/БУДИНОК.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

13.09.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як виїхати з дитиною за кордон?

28 серпня 2018 року вступив в силу закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». У ньому прописаніумови, за якими дитинавіком до 16 роківможе виїхати без згоди другого з батьків.

Відповідно до чинного законодавства той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України – така дитина може виїхати за кордон на строк до 1 місяця. Якщо відомо місце проживання другого з батьків, напишіть йому рекомендованого листа про: мету та тривалість поїздки.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити посадовій особі Державної прикордонної служби рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки та піклування.

Пам’ятайте! Повернутись в Україну з дитиною потрібно в строк до 1 місяця з дати виїзду. За умисне порушення строків перебування з дитиною за кордоном –штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн. та втрата права виїзду з дитиною за кордон без згоди другого з батьків на рік.

Якщо дитині заборгували зі сплатою аліментів понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою – можете виїхати з дитиною на строк до одного місяця і більше,без дозволу боржника. Отримайте довідку про наявність у другого з батьків по сплаті аліментів у державного чи приватного виконавця за місцем виконання рішення про стягнення аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити посадовій особи Державної прикордонної служби довідку про наявність заборгованості другого з батьків по сплаті аліментів понад 4 місяці, а у разі хвороби дитини, якщо сума заборгованості по аліментах становить понад 3 місяці , також документ що підтверджує хворобу дитини.

Якщо сплачуєте аліменти вчасно – можете виїхати з дитиною на строк, передбачений нотаріально посвідченою згодою або рішенням суду. Напишіть рекомендованого листа другому з батьків з проханням надати згоду на виїзд з дитиною за кордон. Якщо згоду не надали протягом 10-ти днів після вручення рекомендованого листа – подайте до суду заяву щодо надання дозволу на виїзд з дитиною за кордон без згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити посадовій особи Державної прикордонної служби згоду другого з батьків на виїзд або копію рішення суду про дозвіл на виїзд дитини. Обов’язково поверніться з дитиною в Україну у строк передбачений згодою чи рішенням суду.

Такі правила стосуються виїзду із дитиною за кордон з метою лікування, навчання, участі у дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах, та конкурсах,екологічних, технічних, мистецьких, туристичних,дослідницьких,спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку.

/Files/images/1022505.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, вул. О.Кошового, 4, м. Марганець, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

10.10.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

База правових консультацій.

Користуйтесь платформою правових консультацій «WikiLegalAid»

WikiLegalAid – це довідково-інформаційна платформа правових консультацій, яка дає можливість знайти відповіді на найактуальніші правові питання. Вона була створена з метою надання якісних правових консультацій співробітниками системи безоплатної правової допомоги. Зараз скористатися можливостями платформи «WikiLegalAid» може кожен хто має доступ до мережі Інтернет.

В базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання з якими звертаються клієнти до системи БПД. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів.

«WikiLegalAid» це:

- вся інформація в базі розташована таким чином, щоб знайти консультації за певною тематикою було зручно та легко;

- процес оновлення правових консультацій триває постійно;

- інформація, що міститься в базі включає в себе і нові зміни в законодавстві, і зміни в судовій практиці;

- за допомогою бази правових консультацій можна знайти вичерпну інформацію з правового питання, а також судову практику та зразки судових документів.

Для того, щоб скористатися базою правових консультацій достатньо зайти на сайт http://wiki.legalaid.gov.ua, ввести в пошукову строку на головній сторінці «WikiLegalAid» ключове слово або частину слова.

Здійснення пошуку також можливе через структуру категорій «WikiLegalAid» за галузями права. Скориставшись таким шляхом можна побачити всі галузі права за якими містяться правові консультації в базі.

/Files/images/Free_consultation_1.jpg

Нікопольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

10.10.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як отримати компенсацію за «муніципальну няню»?

"Муніципальна няня" – це урядовий проект з підтримки батьків, який запрацював з 1 січня 2019 року. У його рамках держава компенсує частину витрат на послуги няні для дітей до 3років. Сума відшкодування є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років, яка рівна розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, станом на сьогодні це 1626 гривень. Відшкодування сплачується за кожну дитину, якій надається послуга з догляду муніципальною нянею.

Зверніть увагу! Компенсація послуги “муніципальна няня” не призначається батькам, які є батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Для того, щоб отримати відшкодування, треба укласти договір з муніципальною нянею. Нею може бути будь-яка фізична особа підприємець чи юридична особа яка надає послугу з догляду за дитиною, крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти. Договір повинен укладатися у письмовій формі між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею. У договорі має бути визначено, зокрема, назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.

Для отримання компенсації послуги “муніципальна няня” отримувач послуги “муніципальна няня” протягом місяця після укладення договору подає місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем свого проживання заяву та документи/відомості у паперовій або електронній формі. А також для отримання компенсації отримувач послуги щомісяця до 5 числа подає в письмовій (електронній) формі або в будь-який інший зручний спосіб місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”.

/Files/images/5c5179a03f270722741943_820x360.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до відділу «Марганецьке бюро правової допомоги» Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4, тел.. (05665) 5-10-06.

10.10.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як стягнути борг, якщо боржник помер?

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Це означає, що спадкоємці успадковують і боргове зобов’язання – кошти, які Вам ( кредитору) повинен був повернути померлий боржник.

Потрібно з’ясувати чи у Вас не пройшов строк на стягнення коштів по борговій розписці з спадкоємців. Це залежить коли ви дізнались чи повинні були дізнатись про смерть боржника та терміну вимоги боргу.

Відповідно до Цивільного кодексу України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Тому, як тільки кредитор дізнався, що його боржник помер, він повинен звернутись із письмовою претензією до нотаріуса, у якого відкрито спадкову справу. У разі якщо спадкову справу на момент звернення кредитора не відкрито, кредитор має право звернутися до будь-якого нотаріуса нотаріального округу за останнім місцем проживання померлого про відкриття спадкової справи. Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, затверджених Міністерством юстиції України 29.01.2009 р., нотаріус за місцем відкриття спадщини приймає вимоги кредиторів спадкодавця. Вимоги мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про заявлені вимоги нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину.

Законодавством встановлено, що спадкоємці зобов’язані:

· повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги;

· задовольнити вимоги кредитора повністю, у межах вартості майна,одержаного у спадщину шляхом вчинення одноразового платежу,

· якщо спадкоємців декілька, кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Якщо спадкоємці добровільно не виконують погашення боргу, то кредитор повинен звернутись в суд з вимогами стягнення грошових коштів з спадкоємців боржника.

/Files/images/tn1_0_31865400_1521473459_5aafd7b34dd44.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

21.11.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

ПРЕСАНОНС

7-8 ГРУДНЯ ВІДБУДЕТЬСЯ ХАКАТОН З ДОСТУПУ ДО ПРАВОСУДДЯ

Координаційний центр з надання правої допомоги спільно з громадською організацією KYIV Legal Hackers 7-8 грудня 2019 року проводить Access to Justice Hackathon.

Захід відбудеться на базі правових клубів PRAVOKATOR у Дніпрі, Львові, Києві, Одесі та Харкові.

Запрошуємо юристів, студентів, програмістів, маркетологів, дизайнерів зануритися в атмосферу legal tech.

На Access to Justice Hackathon ви зможете:

- розвинути і втілити ідеї надання юридичних послуг людям, які не можуть дозволити собі оплачувати послуги класичних юристів;

- створити продукти, націлені на захист прав, боротьбу з дискримінацією, булінгом, насильством в сім'ї та іншим;

- придумати альтернативні способи вирішення юридичних проблем, які доведуть, що правосуддя може бути простим і доступним.

/Files/images/Access to Justice Hackathon.jpg

Якщо ви зацікавлені в партнерстві, пишіть сюди: kyivlegalhackers@gmail.com
Деталі тут: https://legalhackathon.net/
Реєстрація учасників тут: http://bit.ly/2PWGEgM
Партнерами системи надання БПД у проведенні Access to Justice Hackathon є: Міжнародний фонд «Відродження», Програма USAID «Нове правосуддя» – USAID New Justice Program, Open World Ukraine - програма обмінів усередині законодавчої гілки влади США, лабораторія інноваційного розвитку UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні.

13.12.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Про проект «Я МАЮ ПРАВО»

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав в повсякденному житті у правовий спосіб стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» відповідно до Указу Президента України №361/2017 про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації право просвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!».

Загальнонаціональний право​просвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО​!» реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Проект розрахований на три роки— з 2017 по 2019.У вересні 2017 року проект отримав статус національного згідно зРозпорядженням Кабінету Міністрів України №638-р від 13.09.2017. 2018 рік оголошено роком проекту«Я МАЮ ПРАВО!».

У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами: у сфері правосуддя, захист права власності та протистояння корупції у вищих навчальних закладах. Поширення правових знань у рамках проекту сприятиме залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Охоплення проекту: всі міста України, включаючи віддалені селища, у тому числі ті, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги. Важливий елемент проекту: створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Основні напрями реалізації проекту:

· захист прав аграріїв

· захист прав дітей та жінок

· право на справедливий суд

· захист прав підприємців

· захист прав при взаємодії з правоохоронними органами

На фіційному веб-сайті проекту загальнонаціонального право просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» громадяни України мають змогу отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав. Детальну інформацію про проект, а також корисні правові поради можна отримати на веб-сайтіпроекту —pravo.minjust.gov.uaта наYoutube каналіМіністерства юстиції України.

/Files/images/ПРАВО.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Марганецьке бюро правової допомоги

вул. О. Кошового, 2 м. Марганець, тел.: (0566) 5-10-06

Покровське бюро правової допомоги

вул. Героїв України. 13 м. Покров тел.:(05667) 6-65-08

Томаківське бюро правової допомоги

вул. Лесі Українки, 41 смт. Томаківка тел.:(05668) 3-14-22

13.12.2019

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Як захистити порушене право на отримання заробітної плати?

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Роботодавець повинен виплачувати зарплатню своїм працівникам регулярно, в робочі дні та у строки, встановлені трудовим, колективним договором або контрактом, але не рідше двох разів на місяць. При цьому проміжок часу між виплатами не повинен перевищувати 16-ти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У випадках, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується роботодавцем напередодні.

Відповіднодо Закону України "Про компенсацію громадянам втратичастини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців
виплати доходів.
Що робити якщо Ваше право на своєчасне одержання заробітної плати порушене?

Звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати, а також компенсацію втрати її частини у зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Письмова заявазобов’язує роботодавця дати вам письмову відповідь, тому не обмежуйтеся усними зверненнями.

Також Ви можете звернутись із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її наявності) без обмеження будь-яким строком. Трудовий спір підлягає розглядові комісії, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом. Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденній строк з дня подання заяви.

Звернутися до суду можна у порядку наказного провадження, якщо працівник вимагає стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, або позовного провадження, якщо наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати зарплати та/або права на її отримання. За подання позовів про стягнення заробітної плати позивач не сплачує судовий збір.

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою м.Марганець, вул. О.Кошового, 4 тел. (05665) 5-10-06, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

21.12.2019

Пам'ятка з безпеки життєдіяльності під час зимових канікул

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
під час проведення новорічних та різдвяних свят, на період зимових канікул.

1. Розробити пакет документів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності при проведенні зимових свят:

1.1. Наказ керівника закладу «Про заходи щодо забезпечення безпеки життєдіяльності при проведенні новорічних і різдвяних свят та у дні зимових канікул»;

1.2. План роботи закладу у дні зимових канікул (як додаток до наказу), організувати контроль за виконанням цих документів;

1.3. Провести інструктажі з працівниками, здобувачами освіти та бесіди під час виховних годин з учнями (вихованцями) щодо безпечної поведінки під час проведення новорічних та різдвяних свят, свята Водохрещі і в дні зимових канікул.

2. Провести наради з питань дотримання вимог безпеки під час проведення зимових свят і в дні зимових канікул.

3. Скласти графіки чергувань працівників з числа адміністрації й педагогічних працівників та проінструктувати їх про обов'язки чергового;

4. Відпрацювати з персоналом, черговими порядок дій на випадок пожежі, при загрозі терористичних актів, в інших криміногенних та надзвичайних ситуаціях.

6. Не допускати проникнення сторонніх осіб у будівлю та автотранспорту на територію закладу.

7. Провести огляди території та приміщень (особливо підвалів та горищ) перед їх закриттям у святкові дні з метою виявлення порушень правил пожежної безпеки, ужити своє­часних заходів щодо усунення цих порушень;

8. Організувати приймання приміщень, у яких будуть проводитися святкові заходи, з уже встановленою ялинкою щодо їх відповідності протипожежним вимогам та забезпечення первинними засобами пожежегасіння відповідно до встановлених норм.

9. Всі виходи, коридори і сходи в приміщенні, де встановлена ялинка, повинні бути вільними, а двері повинні легко відкриватися.

10. Вимкнути усі електроприлади, освітлення у навчальних кабінетах та підсобних приміщеннях, що не будуть використовуватися для проведення новорічних свят та під час зимових канікул, замкнути їх.

11. Заборонити проведення всіх видів вогневих та ремонтних робіт під час проведення свят.

12. Ялинку встановлювати на стійкій основі, в приміщенні, яке має не менше двох самостійних виходів. Її не слід встановлювати в проходах, біля виходів, на шляхах евакуації. Гілки повинні бути не ближче одного метра від стіни і портьєр.

13. Заборонити поблизу ялинки використовувати відкритий вогонь (свічки, бенгальські вогні, хлопавки тощо). Не можна застосовувати паперові гірлянди, вату, целулоїдні та подібні до них легкозаймисті іграшки.

14. Місце встановлення ялинки необхідно забезпечити засобами пожежогасіння: не менш як двома вогнегасниками, двома відрами з водою, а також покривалом.

15. Не можна одягати дітей у костюми з легкозаймистих матеріалів.

16. Електричну ілюмінацію повинен монтувати спеціаліст згідно з правилами обладнання електроустановок. Припустима потужність електричних лампочок - не більше 25 Вт. У разі використання електричної освітлювальної мережі без понижувального трансформатора на ялинці можуть застосовуватися гірлянди тільки з послідовним увімкненням лампочок напругою до 12 Вт. Електропроводка до лампочок ялинкової ілюмінації мусить бути виконана гнучкими проводами з мідними жилами. Гірлянди до електромережі треба підключати за допомогою штепсельних з'єднань. Якщо ялинкове освітлення іскрить, блимають лампочки, нагріваються проводи, його необхідно відключити. Застосування свічок для освітлення ялинки не допускається.

17. Всі святкові заходи повинні відбуватися протягом світлового дня.

18. Якщо в святі беруть участь понад 50 осіб, дозволяється використовувати приміщення, забезпечені не менш, ніж двома евакуаційними виходами, що відповідають вимогам будівельних норм, не мають на вікнах глухих грат і розташовані не вище другого поверху в будівлях із горючими перекриттями.

19. Не дозволяється заповнення приміщень людьми понад установлену норму, зменшення ширини проходів між рядами, розміщення в проходах додаткових крісел, стільців тощо, повне вимикання під час заходів світла, застосування дугових прожекторів, свічок, бенгальських вогнів, відкритого вогню, феєрверків, а також включення до програми номерів (виступів) із використанням вогневих ефектів і палінням.

20. Доступ до приміщення, де встановлено телефон, повинен бути вільним, а телефонний апарат забезпечений табличкою із зазначенням номерів екстренних та аварійних служб.

21. Вчасно проводити ревізію електропроводки, утримувати в справному стані розетки, вимикачі, рубильники та інші електроприлади.

22. Категорично забороняється включати в одну розетку одночасно декілька приладів.

Пам'ятка

Правила безпеки користування піротехнічними засобами.

1. При купівлі піротехнічних виробів обов'язково ознайомтеся з інструкцією, вона повинна бути на кожному виробі. Якщо немає інформації щодо використання - то виріб є не сертифікованим, тому користуватися ним небезпечно.
2. Перевірте термін зберігання виробу, його встановлює сам виробник, і ніхто не має права цей термін продовжити. Сьогодні торгівля пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, в основному китайського, корейського і, частково, вітчизняного виробництва. На багатьох подібних виробах вказані вікові обмеження.
3. Ті, які не призначені для використання дітьми молодше 16 чи 18 років, купувати не слід. Обов'язково перевірте, чи не пошкоджена упаковка виробу, чи не має пошкоджень сам виріб.
4. Щоб запобігти неприємним наслідкам від "спілкування" з піротехнічними виробами, необхідно пам'ятати і дотримуватися правил пожежної безпеки при використанні піротехнічних виробів. Запуск петард, феєрверків, ракет забороняється проводити всередині приміщення, з балконів та поблизу житлових, господарських будівель, новорічних ялинок.
5. Піротехніку не можна зберігати поблизу приладів опалення (батарей, газових, електричних плит), не варто носити вогненебезпечні вироби у кишенях. Не можна розбирати вироби чи піддавати їх механічним впливам. Не можна курити, працюючи з піротехнічними виробами, а також знаходитись в нетверезому стані
6. Щоб запобігти жахливим наслідкам від розваг з піротехнікою, необхідно попередити нещасні випадки. Адже під час бурхливої передноворічної торгівлі на ринках міста, яка пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, мало хто помічає підлітків, які товчуться біля прилавків. Вони жваво спілкуючись, купують хлопавки, петарди, ракети. На жаль, продавець не замислюється, до яких рук потрапляє цей вогневий асортимент. Не всі знають, що температура бенгальського вогню сягає 1100 градусів, його іскри на відстані півметра охолоджуються лише на 60 градусів. Викид полум'я хлопавки досягає декілька десятків сантиметрів.

Отже, як бачимо, основні правила пожежної безпеки прості і не потребують великих матеріальних затрат. Треба буде уважно вивчити їх, адже знання та виконання цих правил є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання справжнього задоволення від свята, яке принесе благополуччя та радість до вашої оселі.

Правила безпеки під час проведення масових заходів

Найбільша небезпека в місцях скупчення великої кількості людей — масова паніка та втеча натовпу. У натовпі люди змінюються. Охоплені панікою, вони думають тільки про власний порятунок. Паніка може виникнути під час пожежі, бійки, аварії. Це може трапитись навіть при вимкненні світла. Всіма засобами боріться з панікою.
Поведінка під час виникнення паніки.
Не робіть різких рухів, не бігайте, не галасуйте. Головне — не дозволяйте емоціям скувати твою волю та відібрати всіляку можливість діяти розумно і цілеспрямовано. Необхідно, щоб голова була ясною.
Звільніться від довгого шарфа, щоб уникнути задушення.
Застебніть на одязі всі ґудзики та «блискавки», щоб ні за що у натовпі не зачепитися.
Руки завжди тримайте вільними, зігнутими у ліктях та притиснутими до тіла.
Не чіпляйтеся за дерева, стовпи, огорожі, щоб не зламати руки.
Міцно тримайтеся на ногах, уникайте падіння.
Впавши на землю, скрутіться у клубок «калачиком», ляжте на бік, закрийте руками голову та потилицю.
Опинившись на землі, спробуйте негайно підвестися. Встаючи, підтягніть до себе руки та ноги, різко підніміться вперед та вгору.
У натовпі захищай груди піднятими ліктями.
Ніколи не намагайся йти проти натовпу, вибирайся з нього вздовж напрямку руху. Небезпечні: вітрини, грати, стовпи, дерева — все нерухоме.
Не можна:
чіплятися руками за щось;
намагатися підняти речі, що впали на землю.
Треба:
застібнутися;
викинути сумку, парасольку;
руки повинні бути вільними.
Якщо натовп потяг тебе – не чини йому опору.

Правила поведінки на льоду

На водоймах безпечним вважається лід (при температурі повітря нижче 0° С):
- для одного пішохода -лід синюватого, або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см;
- для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше 15 см , при масовому катанні на ковзанах - 25 см;
- для переправи вантажного автомобіля - 35-55 см, трактора - 40-60 см.
Міцним льодом вважається прозорий лід з синюватим або зеленуватим відтінком при товщині 12 см.
Міцність льоду пропонується перевіряти пішньою. Якщо після першого удару лід пробивається і на ньому з’являється вода, то вихід на лід забороняється. Не дозволяється перевіряти міцність льоду ударами ніг.
При пересуванні по льоду треба бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця (швидка течія води, вмерзлі в лід кущі, траву та ін.). Не дозволяється виходити на лід у нічний час.
Під час групового переходу по льоду необхідно рухатись на відстані 5-6 метрів один від одного і уважно стежити за тим, хто іде попереду.
Переходити водойми на лижах дозволяється тільки після перевірки міцності льоду. З метою забезпечення безпеки при пересуванні на лижах по льоду необхідно відстебнути кріплення лиж, зняти петлі лижних палок з кистей рук, наплічник тримати на одному плечі.
Кататися на ковзанах дозволяється тільки на спеціально обладнаних катках.
Суворо забороняється кататися на льоду дітям без нагляду дорослих, або самостійно виходити на лід.

Надання допомоги людині, яка провалилась під лід

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. При наданні допомоги людині не можна рухатися до неї у повний зріст, тому що існує небезпека самому потрапити в біду. До потерпілого потрібно наближатися лежачи, розкинувши руки і ноги. Для надання допомоги можна використовувати підручні дошки, драбину, жердини та ін. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених з одного боку мотузкою за щось на березі чи за край криги, надаючий допомогу повільно просувається до потерпілого на відстань, що дозволяє йому подати мотузку, пояс чи багор. Потім, надаючий допомогу відповзає назад і поступово витягує на лід потерпілого.
При наданні допомоги в місцях, де є промоїни чи битий лід, використовуються спеціальні засоби - рятувальні шлюпки на полозках, на яких наближаються до потерпілого за допомогою кішки та багра.
Якщо для надання допомоги немає нічого, тоді 2-3 чоловіка лягають на лід ланцюжком, наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги, а перший з них подає потерпілому ремінь, одяг, тощо.
Медична допомога людині, яка провалилася під лід і врятована, повинна бути направлена на запобігання подальшого переохолодження та зігрівання.
Якщо ви провалилися на льоду річки або озера
Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.
Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

29.01.2020

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Правова допомога зі спадкового права.

В зв'язку із збільшенням кількості звернень до Марганецького бюро правової допомоги зі спадкового права, а саме з питань спадкування майна за законом, повідомляємо наступне:

Спадкування за законом має місце тоді, коли не існує заповіту. Підставами для спадкування за законом є: споріднення; родинні відносини; шлюб; усиновлення; перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті. Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) при спадкуванні за закономмайно переходитьдо зазначених в законі спадкоємців відповіднодо встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкуванняв разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Черга спадкоємців за законом - це коло осіб, які залучаються після смерті спадкодавця одночасно і спадкують, як правило, у рівних частках.

Перша черга

Відповідно до ст. 1261 ЦК Укрїани в першу чергу право на спадкування за законом маютьдіти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той зподружжя, який його пережив, табатьки.

До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти (ст. 1260 ЦК).
Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (так звані "постуми"). При вирішенні питання, кого слід вважати постумом, застосовується правило, відповідно до якого дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.

Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті.

Батьки спадкують після смерті своїх дітей на підставі правового зв'язку з дітьми, доказом чого є запис про народження у книгах запису актів цивільного стану, крім випадків, коли вони усуваються від спадкування (позбавлення батьківських прав тощо).

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:

· свідоцтва органів РАЦС;

· записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя;

· копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин тощо.

Друга черга

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом маютьрідні брати та сестриспадкодавця, йогобабатадідяк з боку батька, так і з боку матері.

Вказані особи залучаються до спадкування за відсутності спадкоємців першої черги. Брати і сестри є спадкоємцями померлого незалежно від того, чи є вони повнорідними (мають обох спільних батьків) чи неповно-рідними (мають спільного батька або спільну матір). Але не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків.

Для встановлення факту споріднення необхідне подання відповідних документів, а саме:

· свідоцтвами органів РАЦС про народження;

· виписками з книг запису актів цивільного стану;

· записами в паспортах про дітей.


У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин може бути встановлений судом.

Третя черга

Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом маютьрідні дядькотатіткаспадкодавця.

Третя черга спадкоємців спадкує за відсутності перших двох черг, або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.

Четверта черга

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом маютьособи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 роківдо часу відкриття спадщини.

П’ята черга

Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу спадкуютьінші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненнявключно (двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дідтабабатощо). При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відділяють родича від спадкодавця, не рахуючи народження самого спадкодавця (ст. 1265 ЦК).
До п'ятої черги спадкоємців за законом належать також утриманці спадкодавця. Особа вважається утриманцем спадкодавця за умови наявності таких умов:

· особа є неповнолітньою або непрацездатною за віком або за станом здоров'я;

· ця особа не є членом сім'ї спадкодавця;

· матеріальна допомога, яку отримувала особа від спадкодавця, була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування;

· особа перебувала на утриманні спадкодавцяне менше 5 років.

На доказ факту перебування на утриманні можуть бути подані довідки органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій, правлінь ЖБК тощо про перебування на утриманні; довідки органу соціального захисту населення про призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника.

Куди подавати заяву про прийняття спадщини

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця (населений пункт) або ж, якщо воно невідоме, за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини).

Якщо за останнім місцем проживання особи діють декілька нотаріусів, то правом вибору фактично наділений той зі спадкоємців, хто першим звернеться з заявою.

Особі, яка бажає звернутися першою до нотаріуса необхідно мати при собі наступні документи:

· Свідоцтво про смерть спадкодавця;

· Документ, що підтверджує останнє місце проживання померлої особи (довідка житлово-експлуатаційної організації, довідка правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою).

Подання заяви про прийняття/відмову в прийнятті спадщини

Особи, які хочуть прийняти спадщину, повинні звернутися з відповідною заявою до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Обов’язок звернення не поширюється:

· на осіб-спадкоємців, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (на момент смерті). Такі особи приймають спадщину автоматично, якщо тільки не подали заяву про відмову від спадщини. Доказ спільного проживання – відмітка в паспорті про місце проживання, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем;

· на малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежено. Вони також вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо від неї не відмовились.

Строки для прийняття спадщини: встановлюється строк ушість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжуєтьсядо трьох місяців.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини: Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємці п’ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини є спадкуванням за правом представлення, це такий порядок набуття на спадкування за законом.

Наприклад, внук (внучка)спадкодавця не набувають за загальним правилом права на спадкування за законом за першою чергою спадкування. Проте, якщо син (дочка) померли раніше спадкодавця, то внук (внучка), як спадкоємці п’ятої черги, набувають за допомогою права представлення право на спадкування за законом в першу чергу замість свого батька (матері). Слід акцентувати увагу на тому, що набуття права на спадкування в першу чергу за допомогою права представлення внуком (внучкою) зберігає цей статус і для їх нащадків (правнуків спадкодавця).

Умовою набуття права на спадкування за правом представленняє смерть спадкоємця першої другої чи третьої черги до часу відкриття спадщини (до дня смерті або в день смерті). У разі якщо родич спадкодавця живий, то спадкування за правом представлення не застосовується.

РОЗМІР ЧАСТКИ У СПАДЩИНІ СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

/Files/images/maxresdefault.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, Марганецького бюро правової допомоги, за адресою м.Марганець, вул. О.Кошового, 4 тел. (05665) 5-10-06, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

04.03.2020

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Деякі питання спадкування майна

Мережою Інтернету розповсюджується з шаленою швидкістю новина про те, що зовсім скоро громадяни України не зможуть ані передати в спадок своє майно, ані подарувати. Дана новина приголомшила українців. Але ж що насправді коїться?

Ще на початку 2013 року Кабінет Міністрів України ініціював протиречиву постанову №231 "Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства".

У даній постанові було зазаначено, що люди не моють змоги оцінювати майно, а нотаріуси, не зможуть оформлювати спадщину або договори дарування. Після чого, вищезазначена постанова була дуже розкритикована і отримала велику кулькість зауважень, і у 2015 році була визнана Вищим адміністративним судом України незаконною.

На сьогоднішній день, постанова КМУ від 04 березня 2013 року №231 " Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства", не має юридичної сили і відповідно питання стосовно неможливості вступити в спадщину або ж укласти договір дарування не порушується.

Проте, не дивлячись на все, дана фейкова новина розповсюджується у мережі Інтернет декілька років, але під різними назвами. Тому, шановні жителі м. Марганець, причини для хвилювання не має.

/Files/images/будинок.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Білогуна,9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380958009736,номер гарячої лінії 0-800-213-103, та до Марганецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Марганець, вул. О. Кошового, 4.

"Марганецьке бюро правової допомоги"
Нікопольського МЦ з надання БВПД

25.03.2020

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Скасування заочного рішення суду

Часто в повсякденному житті люди стикаються із ситуаціями, коли у відношенні людей суд приймає заочне рішення. Найчастіше це буває за позовами банків до боржників про стягнення заборгованості по кредитним договорам. Не поодинокі випадки мають місце і тоді, коли особа не укладала кредитний договір, а від її імені це зробили шахраї. І от громадянин отримує або заочне рішення суду, або, як часто буває, виконавчі документи органів виконавчої служби про виконання заочного рішення.

Давайте детально розберемо, що ж таке заочне рішення суду та як його скасувати.

Заочне провадження відповідно до ЦПК України (глава 8) є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача. Його розглядають як додаткову гарантію позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес, дає можливість прийняти рішення, без врахування позиції відповідача, а іноді з порушенням його прав, особливо у випадках, коли судом не перевірено дотримання вимог законодавства щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Умови проведення заочного розгляду справи

Проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст. 224 ЦПК України, якою визначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, необхідно дотримання таких умов проведення заочного розгляду справ:

-неявка відповідача в судове засідання

неявкою відповідача є його фактична вдсутність у залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника

-належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання

на підставі ст. 224 ЦПК суд до постановлення ухвали про заочний розгляд справи обов’язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74—76 ЦПК. При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує

-відсутність поважних причин неявки відповідача

на підставі ст. 224 ЦПК суд повинен перевірити не лише факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, але й поважність причин неявки відповідача в судове засідання, якщо вони відповідачем були повідомлені. За відсутності відповідача з причин, які судом визнано поважними, заочний порядок розгляду справи виключається

-відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності;

у разі надходження від відповідача заяви про розгляд справи у його відсутності суд також не вправі ухвалювати заочне рішення. Ця умова не передбачена в ст. 224 ЦПК, однак випливає зі змісту ст. 169, відповідно до якої неявка відповідача в судове засідання, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, не є перешкодою для розгляду справи в загальному порядку.

-відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

відповідно до ст. 224 ЦПК не допускається проведення заочного розгляду справи за наявності заперечень позивача проти такого вирішення спору. Проте, є випадки, коли суди не з’ясовують думку позивача щодо заочного розгляду справи, не роз’яснюють позивачу порядок та наслідки розгляду справи в порядку заочного провадження. Є також випадки, коли суди ухвалювали заочне рішення у справі за відсутності позивача.

Перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив

ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення — шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення (статті 228—232).

Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути поданау письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;
3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;
4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;
5) клопотання про перегляд заочного рішення;
6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору ( у 2017 році розмір його становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 320 грн.)

За правилами ст. 121 ЦПК неналежно оформлена заява про перегляд заочного рішення залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків. У разі, якщо відповідач у встановлений строк виправить визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.

Строки подання

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішенняпротягом десяти днів з дня отримання його копії. Вирішуючи питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції відповідно до вимог статей 72—73 ЦПК повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про місце і час розгляду цього питання.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, й одночасно повідомляє їх про час і місце розгляду заяви.

Рішення суду за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд відповідно до ч. 3 ст. 231 ЦПК постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень:

1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Зі змісту ст. 232 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з’явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

/Files/images/1567763769-9041.jpg

Заст.начальника Марганецького бюро

правової допомоги Рубан С.О.

10.04.2020

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Особливості оподаткування спадщини для різних черг спадкоємців

Законодавством України передбачено наступні черги спадкування:

Перша черга спадкоємців за законом

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця (в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, батьки.

Друга черга спадкоємців за законом

Друга черга спадкоємців за законом – це рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга спадкоємців за законом

У третю чергу право на спадщину за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга спадкоємців за законом

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

П'ята черга спадкоємців за законом

1. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

2. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менше п'яти років отримувала від нього матеріальну допомогу, яка була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Отже, відповідно до положеньЦивільного кодексуспадкоємці поділяються на черги, належності до яких і визначає відповіднуставку податку на дохід фізичних осіб. На розмір ставки впливає також належність спадкодавця та спадкоємця до громадянства України.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленомуст. 174 розділу IV Податкового кодексу. Про ставки ПДФО при прийнятті спадщининагадалаДержавна фіскальна служба.

При отриманні спадщини від члена сім'їпершого(діти, у тому числі усиновлені та народжені після смерті спадкодавця, чоловік або дружина, батьки) тадругого(рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки)ступенів споріднення, то вартість успадкованої власності оподатковується занульовою ставкоюПДФО.

Фізична особа, яка отримує спадщину від інших родичів, наприклад, рідного дядька, тітки чи просто знайомих сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою5%від вартості успадкованого.

Якщо майно успадковує фізична особа від нерезидента або спадщина отримується нерезидентом, то вартість об'єкта спадщини підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою18%. Навіть, якщо такий нерезидент вважається членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення.

Крім податку на доходи фізичних осіб платники повинні сплатитивійськовий збір, який складає1,5%від вартості успадкованого майна. Виключення мають особи, які отримали спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою податку.

Відповідальними за сплату ПДФОдо бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

/Files/images/ЮРИСТИ.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4, тел.. МТС + 380958142029, (05665) 5-10-06

Заст.начальника Бюро Рубан С.О.

14.04.2020

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Аліменти на утримання непрацездатних батьків

Серед найбільш розповсюджених міфів з питань аліментів, є міф, що тільки батьки можуть сплачувати аліменти на утримання своїх дітей.

Аліменти– кошти на утримання певної особи, які присуджуються за рішенням суду від частини доходу іншої особи, або ж в чітко визначеній сумі. Такі кошти можуть бути на утримання і одного з подружжя, і на непрацездатних батьків.

Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України.

Але примусити дітей, піклуватись про своїх батьків, допомагати їм матеріально, не можливо. Добре, якщо відносини дітей з батьками склалися кращим чином і діти поважають своїх батьків, проявляють до них турботу, любов, порядність і чесність. Але на практиці не завжди так.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Таким чином, слід звернути увагу на те, що:

· обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей;

· потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування;

· непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку та інваліди I, II та III груп (стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений:

· до одного з дітей;

· до кількох з дітей;

· до всіх дітей разом.

У випадку пред’явлення позову до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших дітей, незалежно від того пред’явлено до них позов чи ні.

Статтею 205 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Розмір аліментів визначається в судовому порядку в залежності від матеріального та сімейного становища батьків та дітей. При цьому судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Таким чином, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків. В залежності від цих обставин і визначається розмір аліментів. Суд має право встановлювати розмір аліментів повністю чи частково, як в твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

Разом з тим, аліменти, що сплачують діти на утримання своїх батьків, безумовно повинні забезпечувати достатній життєвий рівень та необхідні умови для існування. Проте в сучасних умовах тяжка хвороба, інвалідність або немічність батьків потребують значних додаткових витрат, які не покриваються сумами сплачуваних дітьми аліментів. Саме з метою уникнення випадків матеріальної незахищеності батьків, стаття 203 Сімейного кодексу України встановлює обов’язок дітей брати участь у додаткових витратах на батьків.

При невиконанні дітьми обов’язку по сплаті додаткових витрат, батьки мають право звернутися за захистом своїх прав до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність однієї або декількох з перелічених вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а повнолітні дочка (син) мають достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з них одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 Сімейного кодексу України).

Щодо звільнення дітей від обов’язку утримувати своїх батьків, слід зазначити наступне.

Звичайно, якщо в минулому батьки належним чином не виконували своїх батьківських обов’язків, не платили аліменти, то було б якось несправедливо покласти на дітей обов’язок тепер забезпечувати тепер належний догляд таких батьків.

За таких обставин статтею 204 Сімейного кодексу України передбачено, що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Слід звернути увагу на максимальний строк (три роки) присудження аліментів, в разі встановлення судом факту ухилення батьків від виконання своїх обов’язків. Цей строк обумовлений відсутністю законодавчо закріпленого обов’язку у дітей щодо довічного утримання батьків, які не виконували своїх батьківських обов’язків.

Разом з тим, при наявності виняткових умов, таких як, високий матеріальний рівень дітей, чистосердечне розкаяння батьків (батька, матері), законодавець передбачив можливість присудження таких аліментів

/Files/images/аліменти.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4, тел.. МТС + 380958142029, (05665) 5-10-06

Заст.начальника Бюро Рубан С.О.

15.04.2020

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

Порядок звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду.

Наше життя складне та непередбачуване, може призвести до необхідності звернення до суду з тих чи інших питань, для захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Звичайно судова «тяганина» спричинить чимало клопоту, пов’язаного з оформленням документів до суду (заява, позовна заяви, апеляційна чи касаційна скарга тощо) збиранням та наданням суду доказів на підтвердження своєї правоти в суді. Також на плечі особи, яка звертається до суду, лягає обов’язок сплати витрат, пов’язаних з розглядом справи у суді.

Зокрема, як відомо, звертаючись до суду з позовною заявою, особа відповідно до вимог процесуального законодавства повинна сплатити судовий збір. Розмір судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір». Кожен рік ставки судового збору змінюються. Як правило, в більшу сторону!

Але не все так погано, як здається з першого погляду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” від 17.10.2014 року №10,судові витрати — передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950),Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7,прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючиположенняпункту 1статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема,рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі”(Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою,щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв’язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат,зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності доЦивільного процесуального кодексу України(далі — ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року№ 3674-VI“Про судовий збір” (далі — Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Ст.136 ЦПК Українита ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають, щосуд,враховуючи майновий стан сторони,може своєю ухвалою звільнитиїї від сплати судового збору.

Тобто, особа повинна звернутись до суду з відповідним КЛОПОТАННЯМ про звільнення від сплати судового збору, мотивувавши в клопотанні ті підстави, з яких вона не має змоги сплатити судовий збір (стан здоров’я, майновий стан тощо) та надати письмове підтвердження скрутного матеріального становища (довідка про доходи, довідка з лікарні про довготривале і затратне лікування, документи, які підтверджують статус малозабезпечених, багатодітних тощо).

Марганецьке бюро допомагає клієнтам в складанні відповідних клопотань. Дуже часто клієнти Марганецького бюро взагалі не несуть ніяких матеріальних затрат при зверненні до суду!

/Files/images/Lavrynovych_info5.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4, тел.. МТС + 380958142029, (05665) 5-10-06

Заст.начальника Бюро Рубан С.О.

21.04.2020

/Files/images/ЛОГОТИП.jpg

ВИЗНАННЯ ОСОБИ ТАКОЮ, ЩО ВТРАТИЛИ ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОВИМ ПРИМІЩЕННЯМ

В нашому житті трапляються випадки, коли конче потрібно прийти на допомогу рідним і близьким. Часто ми допомагаємо із вирішенням питання реєстрації місця проживання, як кажуть в народі – «пропискою». Реєструємо в своєму помешканні кращого друга, до вирішення ним цього питання, або близького родича, якому для вирішення якихось соціальних проблем необхідна реєстрація місця проживання, а він з тих чи інших причин її не має. Ну як не допомогти? Адже ніхто з нас не застрахований від того, що завтра, саме такі проблеми можуть виникнути і в нас.

Але, іноді складається так, що на наше добро не завжди добром віддячують люди. От ваш друг чи родич уже має де жити, але зі зміною «прописки» не поспішає!

Тобто, фактично особа вже не проживає у вашому житловому приміщенні (будинку або квартирі). І цей факт починає створювати вам певні перешкоди та незручності. Це і надмірне нарахування плати за комунальні послуги і відсутність можливості отримати житлову субсидію та і взагалі людина позбавляється можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, адже якщо ви захочете, наприклад, продати своє помешкання, то покупця будуть «відлякувати» особи, які там зареєстровані.

Згідно Конституції України, кожна особа має право на житло і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. «Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Реалізуючи своє право на житло людина може користуватись тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло на підставі правочину, або на підставі закону. Таке право виникає у власника житла, членів його сім’ї, орендаря (наймача) житла та членів його сім’ї».

Звичайно, що найшвидший та найлегший шлях зняття такої особи з реєстрації місця проживання – за її добровільною згодою. І тут слід зазначити, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється в день звернення особи За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначенихчастиною одинадцятоюстатті 6 цього Закону. Зняття з реєстрації проводиться на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Але такої згоди немає! Особа, або уникає зустрічі з вами і не бажає добровільно «знятися з реєстрації», або ви взагалі не маєте змоги знайти будь-які контакти цієї особи, щоб попросити її добровільно здійснити процедуру «зняття з реєстрації місця проживання».

І от, коли всі ваші дії, спрямовані на добровільне зняття з реєстрації місця проживання особи, виявилися марними, існує ще один спосіб зняття з реєстрації місця проживання особи – судовий! Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, тобто таку особу можна зняти з реєстрації без її згоди виключно на підставі рішення суду. Така позовна заява подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходженням жилого приміщення.

Отже, до місцевого суду (районного, районного у містах, міського та міськрайонного судів за місцезнаходженням жилого приміщення) подається позовна заява ПРО ВИЗНАННЯ ОСІБ ТАКИМИ, ЩО ВТРАТИЛИ ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОВИМ ПРИМІЩЕННЯМ.

Вартість судового збору при подачі такого позову до суду на сьогоднішній день складає 840,80 грн. Про способи звільнення від сплати судового збору я писав раніше у своїй статті «Порядок звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду».

Звертаю вашу увагу на те, що суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

/Files/images/a8cead3-propiska-v-ukraine.jpg

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4, тел.. МТС + 380958142029, (05665) 5-10-06
Заст.начальника Марганецького Бюро Рубан С.О.
Кiлькiсть переглядiв: 1246